Знайомство
Неловка зустріч
Вибачення
Що???
Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Кінець
Розділ 4
Після довгого поцілунку, Ден тільки посміхнувся і пішов до дому, а я окрилена щасттям не могла довго прийти до тями: чому він поцілував мене? Чому я його не зупинила? Може він щось відчуває до мене? Ох...Ну чому все так склабно...

Будильник дхвенів надто довго...Сил нема щоб його вимкнути...Стоп, це ж не будильник, це ж дзвоне хтось! Я навіть не подевилась хто це, відразу пядняла слухавку.
-Ало...
-Привіт, крихітко) Виспалась?
-Так, виспалась...а хто це?
-Це ж я, Ден! Забула?
-Ой, привіт Ден...Вибач, я просто сонна...
-Так ти сьогодні не йдеш на роботу?
-Тобто, сьогодні ж неділя...
-Ні, сьогодні понеділок і ти вже, як на час запізнилась.
-Що? Ти серйозно це говориш?
-Взагаліто серйозно. Добре, відпочивай. До зустрічі. Люблю.
-І я тебе також...- я ніколи не запізнювалась...добре, запізнилась так запізнилась.


Пройшов тиждень...
На роботу я не вийшла, бо заболіла, а через мене і Ден не пішов на роботу.
-Маленька моя, все буде добре, крихітко.
-Сподівсь...
Але він не довго зі мною був. Вже у середу пішов на поьачення з кимось. Відкіля знаю? Ппреписку прочитала...не думала, що ми так легкоо розтанимось...без зайвих слів, просто і швидко.
© Marina Parthenovith,
книга «Не так, як у всіх».
Коментарі