Що???
-Вибач мені, я мав відразу тобі сказати. Справа в тому, що ми з Анею вже як місяць пара, але...
-Що?-я аж здригнулась.-Ти серйозно? Все, малий, давай вимітайся.- я підійшла до дверей і відчинила їх.
-Зачекай, дай я поясню...
-Ні. Просто іди. Не мучай ні мене, ні себе. Іди до своєї дівчини.
-Але ми у чора посварились і я кинув її!
-Що?
-Я просто зрозумів, що кохаю іншу) І ця інша ти, манюня)- він підійшоа, знову притиснув до стіни і поцілував...ніжно, солодко...як він класно цілується...Стоп, я ж не можу так. Спочатку кинув її, а тепер до мене прибіг! Я почала вириватись. І ктли у мене трошки вийшло, я вдарила його по щлці.
-Мала, ти чого? Ми ж наче померились!
-Ні, ми нажаль, не померились...я кохала тебе, а тепер зрозуміла, що це не кохання, заоежність. Ти тепер навіть не друг мені...Кину ти Аню і відразуж прибігти до мене? Ти взагалі чоловік?
Він просто стояв і дивився на мене...Як добре, що ми не почали зустрічатись...
Пройшов місяць.
З Анею ми померились. Вона тепер зустрічається з Владом, другом дитинцтва і в них наче все добре.
Сашка більше не пириїздив, це навіть добре. У нього начебто також нові стосунки, але я точно незнаю. А я як завжди, сама. Може це і на краще, хто зна. Але я точно знаю, що у долі на мене ще багато планів).
-Що?-я аж здригнулась.-Ти серйозно? Все, малий, давай вимітайся.- я підійшла до дверей і відчинила їх.
-Зачекай, дай я поясню...
-Ні. Просто іди. Не мучай ні мене, ні себе. Іди до своєї дівчини.
-Але ми у чора посварились і я кинув її!
-Що?
-Я просто зрозумів, що кохаю іншу) І ця інша ти, манюня)- він підійшоа, знову притиснув до стіни і поцілував...ніжно, солодко...як він класно цілується...Стоп, я ж не можу так. Спочатку кинув її, а тепер до мене прибіг! Я почала вириватись. І ктли у мене трошки вийшло, я вдарила його по щлці.
-Мала, ти чого? Ми ж наче померились!
-Ні, ми нажаль, не померились...я кохала тебе, а тепер зрозуміла, що це не кохання, заоежність. Ти тепер навіть не друг мені...Кину ти Аню і відразуж прибігти до мене? Ти взагалі чоловік?
Він просто стояв і дивився на мене...Як добре, що ми не почали зустрічатись...
Пройшов місяць.
З Анею ми померились. Вона тепер зустрічається з Владом, другом дитинцтва і в них наче все добре.
Сашка більше не пириїздив, це навіть добре. У нього начебто також нові стосунки, але я точно незнаю. А я як завжди, сама. Може це і на краще, хто зна. Але я точно знаю, що у долі на мене ще багато планів).
Коментарі