Дух козацтва
Чорні круки в небі пролетіли, Свої ненависні крила опустили І пітьмою все навколо очорнили, Кров козацьку на землю святую пролили. Та не змогли ті чорнокрилі птахи Дух козацтва заклювати. І продовжили ангели оборону тримати Та мужніми крилами всіх оберігати. Коли здригнеться вся наша земля Від образи і злості молодого бійця. Полями тікати почнуть чорні кати Дорогу сюди, щоб забули назавжди!!! Не зламати ворожим, чорним катам, Віру, надію і любов козака-солдата, Прийде час добра і радітиме душа, Бо Україна ще жива!!! M@rkoff
2019-03-03 17:30:39
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2449
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3732