Птахи
Я не знаю своєї долі В який день не розплющу очі Та мине не одне століття й Потону між чужих історій А дерева все ж так привітно лоскотатимуть чужі скроні І літатимуть в небі птахи Хай там що Тріпотітимуть крила Може так же на них знов  подивишся ти Знов тривога. Сирена і дві стіни. (Сподіваюсь не знаєш про що я) Не бажай зрозуміти як ми жили Бо романтики мало в чужому болі.
12.05.2024
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2683
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2596