Зумій!
Man Vi
Зумій мені розповісти про все, Чому тебе без подиху несе; Куди, хто, нащо? – темна таємниця. Твої зіниці мов перо жар-птиці! І знать болить бажання про шляхи, З якими мрієш при сріблястім світлі... За що жбурляєш в мене муки лихі: Твоя незрима сила – на руці! А ти мовчиш, глядиш, тремтиш губами, Неначе все – це невиправні плями! Ховаєшся в глибинах своїх суті, Стоїш в забутотихому покутті. Потягнуся – відвернешся умить; Почула б ти, як серце шелестить! Як плаче за тобою, мов дитина. Немилая злощасна тая днина, Коли прийняв і зрозумів усе; Як усвідомив: почуття несе До тебе, щільноніжного щита – Його не в силах підкорити! Дуель і боротьба!? То все дарма! Я лиш в поклоні простягаю квіти.
2018-09-20 09:59:44
5
0
Інші вірші поета
N E Z A B U D K A To Kill Каменепад Кожна зустріч
Інші поети
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6292
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10291