Вигорів

Хонна

(18+)
Закрийте вуха, Я збираюсь душу відкрити. Готові? Не чуєте, добре. Сука, як мене заїбало все. Всі бажання зникли в мить, Колись я хотів ще жити, А зараз, якось і ні. Все, чим палав я раніше, Тепер просто зайве, пусте. Всі ті танці, вірші і красивії книги, Тепер лиш старая мрія, Що в мені відтепер не живе. Я залишив змагання з долею клятою, Я тепер находжусь "На плаву". Я зайвий у цьому світі. Всі, як і завжди, краще існують самі, в однину. Не потрібен я нікому. Чорт! Ну і ладно, окей. Якщо всім начхати на мене, Пущай, байдуже. Я все одно продовжу займатись своїм. Я стану кращим в кожній своїй меті. Хтось геній від початку свого існування, Хтось постійно лізе вперед, Я ж маленька миша з амбіцієй, Я тихенько прогризаю дорогу на верх.

2023-09-06 17:52:47

7

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Lexa T Kuro

Писала відгук у риму, і врешті решт тобі "підбадьорка" вийшла 😉 Чіпляють твої слова таємні струни душі, Бо кожен колись вигоряє та приходять дощі, Бажання зникають, і наче скрізь сірість одна... ...А душа потребує змін, радіє дивам! Та нехай скрізь одні генії, мудреці та хвальці... Я на своєму місці, на своєму шляху, на своїй висоті😉 Не зупиняйся, мій друже! Тебе несе життя течія! Краще бути впевненим мишею, ніж під лева імітація😉😁 Ти теж на своєму місці! Не має у Всесвіту помилок! Отож, не зупиняйся ніколи! Ризикуй, роби новий крок!😉 Гарного настрою! Нових цікавих натхнень! Бо я, наприклад, не знаю, коли і де мене наздогоне Муза😉☀️

Відповісти

2023-09-07 10:48:03

1

Хонна

@Lexa T Kuro ахпх, це геніальний коментар, що перевершує саму роботу, під котрим стоїть😂

Відповісти

2023-09-07 10:49:59

1

Lexa T Kuro

@Хонна Рада, що тобі сподобалось 😉🤗 Сама в шоці))) Думала, теж щось осіннє-апатичне видам, а воно вирушило у мене в інші "галактики")))

Відповісти

2023-09-07 10:55:08

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2768

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12399