Уявний лист до Марусі Чурай
Привіт тобі, о пісня Привіт тобі краса Привіт Марусю – втілення кохання Виспівуєш ти українське радісне й гірке життя. Пишу я тобі крізь століття, крізь покоління різних тяжких й важких подій. Хочу я запитати тебе, чому ж ти не продовжила і далі жити, Ну навіщо умирати рано, не тілесно так душею. Чому б і далі не співати, чому б і далі не пісні? Вони були твоїм життям! Вони як сказано було душа – твоя душа, Марусю, І закінчивши співати, ти вбила тим самим своє життя. Але пусте, вже це все відтворилось, і не змінити цих сумних подій. Для нас хоча б і залишився роман про тебе, пам’ять о тобі. Тепер ми будемо життя своє все знати, про долю трагічну твою. Ми будемо тужити разом із тобою, ми будемо співати про твою тугу. Можливо щось мені потрібно розказати і про себе? А то ми все про тебе та й про тебе. Живу я в двадцять першому сторіччі. Я тільки підліток, мені шістнадцять літ. Але я пережив корону (смертельний вірус я скажу тобі) І витримую я зараз чергову війну, і знов таки... Війну за нашу свободу, війну за українську душу. Я не воюю, замалий я ще. Але як саме ти, явчусь писати і пісні Ну, не пісні.. окремо музику, а окремо і вірші. Все, мені потрібно говорити тобі прощавай. Навряд чи я буду писати про тебе, навряд чи згадаю про тебе я знов.. Життя важке завжди, і кожен думає тільки про себе Але в пам’яті ти будеш постійно моїй Співати, тужити, можливо і навіть радіти. Але головне – ти будеш жити Жити ти будеш завжди, бо пам’ять – річ вічна А як говорила людина одна Поки пам’ять про когось жива Жива і сама та людина Ну не тілесно, але ж головне що душею Душею жива, і це головне. Ну все, я втомився писати, Це складно, писати вірші. Тож прощай, Марусю, па-па тобі Ти завжди живи, ти завжди співай
2023-03-29 07:03:49
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4091
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11396