Перо vs Диктофон

Хонна

Ось раніше як було, Сідаєш ти за стіл, і під вікно. Дивишся на ліс свій власний, Там гектарів з двадцять.. Його було насаджено давно. Береш у руки декілька листів пергаменту, Кладеш на стіл, і достаєш перо. Заточуєш його, обмакуєш в чорнила, І пишеш власне про любов. А зараз все з одного боку і простіше... Ти можеш навіть не писати ті слова. Береш у руки диктофон, Та наговорюєш собі вірша. Але тоді було натхнення всюди, То природа надихає, То твоя прекрасна муза. Зараз з пунктом муз складніше дуже. Приходиться шукати кляті ті слова, То по свалках емоційних, То по сборищах психічних травм..

2023-07-24 19:45:42

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Хонна

дякую Вам) зараз моє натхнення то книги. З котрих млжна підчепити деякі цікаві ідеї) і як для віршів, так і навіть для власних книг🙃 особливо цікава класична література. Ну наприклад: Бальзак. Саме його я зараз перечитую, і там млжна знайти деякі цікаві речі. А також "Війна в Мир". Не знаю, правда, як зараз відносяться до такої літератури. В сенсі російської. Але чесно, ось читаю я ту війну, і стільки схожого з теперішнім часом знаходжу. Росія якою була, такою і залишилась, ні краплі не змінилась. І це теж доводі цікавий досвід. Ну і ось, книги, то зараз є моїм натхненням, вот все що я спочатку хотів сказати😅😅

Відповісти

2023-07-24 19:51:07

Подобається

Хонна

спеціально для Вас (ну і для себе звісно) я скажу Вам на вушко, що планую зробити щось типу маленької збірки віршів, котра буде розказувати про різних богів давньогрецької міфології. Не знаю як воно буде виходити, але початком став той вірш про Морфея)

Відповісти

2023-07-24 20:05:48

Подобається

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2440

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2946