Одноманіття
Хонна
Вечеря, сон, ранок, Чисті зуби Сніданок, школа чи робота, Вечір.. Сон, сніданок, коледж, Чи дит. садочок, Знову вечір, Черговий вечір. Одноманіття, сум, нудьга, Знов робота? Знову вечір? Безсоння, телефон і тік ток стрічка. Ранок, чисті зуби та сніданок. Знов яєшня? Знову кава? Садочок/школа/коледж/офіс... Таке життя, його змінити можна. Але потрібні деяки зусилля. Потрібне не просте бажання, А тільки праця, над собою, Велика праця.
2023-11-12 20:10:19
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lexa T Kuro
Описав наче білку в колесі), або день сурка). Все у нашій владі змінити) Можна навіть до школи йти різними шляхами, і все це вже буде по-новому😉 Якщо буде час і бажання спробуй подивитися фільм "Мирний воїн", він мені свого часу відкрив оці на багато речей🙂
Відповісти
2023-12-05 09:03:11
1
Хонна
@Lexa T Kuro якщо путь до школи, це не увімкнути комп'ютер, та зайти у зум)) а так да, ти права, все можна змінити, на те і є останній стовпчик вірша))
Відповісти
2023-12-05 09:04:31
1
Lexa T Kuro
@Хонна Можна потім вимкнути комп'ютер, піднятися і піти погуляти з песиком). Та побачити щось нове) Постерегати за птахами, деревами, людьми) Бо завжди щось відчувається, просто треба це вміти бачити, та цінувати😉
Відповісти
2023-12-05 09:15:06
1
Інші вірші поета
Вклонись мені Μορφεύς - молоденький бармен Ἀρης καὶ οἱ υἱοί αὐτου (Арес та його сини) Єв.Геній - найкращій друг
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4883
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2480