Ніч
Хонна
Ніч - темна, життя нема Я давно загубив вже Своє останнє й надійне Я Біль, в очах моїх. Ніч закриває буття Я б може і жити хотів.. Чому ніч захоплює душу мою? Там тільки темрява й злоба Я більши жити так не хочу. Не по мені ця свобода.
2023-09-17 12:53:27
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ilya Zelov
Цікаво написано. Дійсно цікаво, проте не скрізь є рима, а віршові вона мов людині одяг, тобто без неї не так комфортно) також звернути увагу на структуру. Перший куплет 3 рядки, другий теж, а в третьому чомусь їх стало 4? Попрактикуватись зі структурою, формою та римою, і усе буде ок.
Відповісти
2023-09-18 17:24:26
1
Хонна
@Ilya Zelov дякую вам за такий точний коментар) мов я і сам не бачив де є рима, а де її нема;)
Відповісти
2023-09-18 17:25:19
Подобається
Інші вірші поета
Νίκη, παύσον (Ніка, припини) Сад серед душ Ἀρης καὶ οἱ υἱοί αὐτου (Арес та його сини) Осінь
Інші поети
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872