Ніч
Ніч - темна, життя нема Я давно загубив вже Своє останнє й надійне Я Біль, в очах моїх. Ніч закриває буття Я б може і жити хотів.. Чому ніч захоплює душу мою? Там тільки темрява й злоба Я більши жити так не хочу. Не по мені ця свобода.
2023-09-17 12:53:27
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ilya Zelov
Цікаво написано. Дійсно цікаво, проте не скрізь є рима, а віршові вона мов людині одяг, тобто без неї не так комфортно) також звернути увагу на структуру. Перший куплет 3 рядки, другий теж, а в третьому чомусь їх стало 4? Попрактикуватись зі структурою, формою та римою, і усе буде ок.
Відповісти
2023-09-18 17:24:26
1
Хонна
@Ilya Zelov дякую вам за такий точний коментар) мов я і сам не бачив де є рима, а де її нема;)
Відповісти
2023-09-18 17:25:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3324