Ніч
Ніч - темна, життя нема Я давно загубив вже Своє останнє й надійне Я Біль, в очах моїх. Ніч закриває буття Я б може і жити хотів.. Чому ніч захоплює душу мою? Там тільки темрява й злоба Я більши жити так не хочу. Не по мені ця свобода.
2023-09-17 12:53:27
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ilya Zelov
Цікаво написано. Дійсно цікаво, проте не скрізь є рима, а віршові вона мов людині одяг, тобто без неї не так комфортно) також звернути увагу на структуру. Перший куплет 3 рядки, другий теж, а в третьому чомусь їх стало 4? Попрактикуватись зі структурою, формою та римою, і усе буде ок.
Відповісти
2023-09-18 17:24:26
1
Хонна
@Ilya Zelov дякую вам за такий точний коментар) мов я і сам не бачив де є рима, а де її нема;)
Відповісти
2023-09-18 17:25:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2827
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11051