Мохіто
Хонна
Дискотека, дівчата і бар Мохіто з льодом, та з рота йде пар. Від музики не чутно власних думок. Тіло танцює, і алкоголь діло зробив своє, так! Там якась гарна тіло своє рекламує Мохіто із льодом, кров у венах вирує. У кальянній диму десь з тонну. Той курить кавун, там п'ють водку. Життя як ніколи солодке. Мохіто із льодом - перемелена м'ята із водкою.
2023-08-01 07:42:59
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lexa T Kuro
@Хонна Тоді цікава у Вас сатира))) І ми з Вами на одній хвилі 😉
Відповісти
2023-08-01 07:59:58
1
Хонна
@Lexa T Kuro 😂😂 це я виклав для вас можна сказати, чисто, щоб показати що написати вірш можу на яку завгодно тематику, це ролі не грає🤔 (ну а раніше я його писав на спір, просто не знав, чи слід його викладати тут, чи ні)
Відповісти
2023-08-01 08:01:20
1
Lexa T Kuro
@Хонна Я ж казала, що Ви багатогранна людина 😉 Та ще й посміялися) Дякую Вам за позитив)
Відповісти
2023-08-01 08:30:57
Подобається
Інші вірші поета
Крапля дощу Запах сухої трави.. Сесія Нове життя
Інші поети
OhNamSoo
@OhNamSoo
آيڤي ൨
@AVi_demian
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1646