Солдат
Упав солдат,він не дійшов до цілі, Весь зранений, він все ж поповз туди, Де вибухом порвало проводи, Де в сніг із болю дві сосни присіли. Заклякли пальці,весь обвис, І думці ледь жевріло діло, Заструменіла сила в тіло - Зубами він дроти затис. Зумій прожить,як той солдат,піднісши Історії розірваної шати, Віддавшись у пожертву,поєднати Все:минуле і майбутнє наше.
2018-01-27 16:45:25
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4224
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1996