Не відкрита скриня
Лєна
Стоїть на полиці скринька одна. Немає від неї ключа. Він намагався його відшукати, Вона говорила -"це марнії трати". А там зберігаються мрії і почуття, Гарні надії, кохання сповна. Для неї хотів її швидко відкрити, Але вона не хотіла спішити. Дуже вже був він кваплий, стрімкий. Так само і швидко руки він опустив. І досі стоїть та скринька одна, Та вже не ніхто не шукає від неї ключа. Не доклав він зусиль- "гадала вона", "Не захотіла"- був впевнений він. І хто з них не прав? Чия тут вина? Та нікому не бути суддею їм. І досі ту скриню він береже І пам'ять про неї у серці живе. І для неї та скриня важлива, Бо забути його не можливо.
2022-10-05 12:49:17
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Дуже цікава мораль ❤️
Відповісти
2022-10-06 06:55:34
1
Інші вірші поета
ЧЕРВОНА ВОЛЯ Колись вона тебе кохала А ми малі були... ВІЙНА
Інші поети
Keyci
@Keyci0987
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2678
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6386