Зорны шлях у вечнасць.
(18+)
Над Зорным Храмам ззяе неба.  Спыніўся крок,  спыніўся  бег.  Тут Млечны шлях  адпачывае,  І адыйшоўшы - чалавек.  Цямнець  хмары  праміж зораў,  Світанак  поўніць  цішыню.  Над Зорным  храмам ззяюць  зоры,  Льюць  свет з пяшчотай  на  Зямлю.  Спыніся!!! Прад апошнім крокам Душою ў вечнасць  зазірні.  Пяшчотай поўніцца  прастора...   Храм Зорнай вечнасці  прымі..
2019-07-05 20:04:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3307
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097