Темрява

Кузаня

Так не хочу втрачати зорі, Забувать свіжий колір трави! Загубити всі барви, то горе... Тільки тьма. Ти собі уяви... Не побачу ні сонця, ні небо, Місяць з'явиться тільки у сні... Та хіба буду я кому треба, Коли згаснуть всі зору вогні? Я осліпну, мені так сказали, І нічого не можна зробить... В серці квіти навіки зів'яли, Ще не пізно почати цінить? Цілий світ, то незнані простори, Мій же скоро піде у пітьму... Ви цінуйте то море і гори, Ніби завтра довічно в тюрму. Скільки друзів залишиться поряд? Хто з них руку подасть у біді? Бо то зараз вони так говорять, Та не скажуть того ж і тоді... Серед темряви я заховаю, Тільки смуток і хмари тяжкі! Бо у серці назавжди я маю, Сонця промені світлі й легкі...

2019-05-11 07:55:36

Інші вірші поета

P.S. "Дай мені спокій" Вогник Кацапи

Інші поети

Егор Ульянов

@ULYANOV_EGOR

Марія Балянт

@mariya_balyant

Varisha Rehman

@varisha__rehman

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1764

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9487