Летять роки занадто швидко...
Наталія Ковальчук
Летять роки занадто швидко, Але не вистачає часу, щоб просто у відкриту, Без роздумів думки в слух говорити. Не вистачає часу, Щоб любити, думати і дорожити. Буває - забуваєм, А час то вже спливає. Буває згадуємо - пізно, Коли вже стрілки на годиннику стукочуть дуже грізно. Летять хвилини, години, дні,тижні, Що потім сплітаються у літо, зиму, осінь, веснУ. День за днем хтось, щось забуває. Та гірше коли людина, людину з пам'яті вибиває... Ось так в житті все і буває, Неначе електрошоком в стан такий на глибину відкидає. Тоді починаєм цінувати і кожен день в секундах проживати. Та тільки з тими Кого любити не забували, З ким часу геть не помічали...
2019-05-17 17:43:51
1
0
Інші вірші поета
Ти все-таки людина... Не закінчений Щастя Чого ж жорстокі люди? Адже всі були дітьми...
Інші поети
ikram tahr
@ikram_tahr
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5714
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4783