Ти все-таки людина...
Наталія Ковальчук
Ти все-таки людина, Не забувай про це через рік, день або годину. Ти заслуговуєш на більше,  якщо лиш допомагаєш іншим. В житті людина може все, Та звірі мають більше серце, Тому й  найбільше нас цінують, Любити дуже щиро будуть, Аби лиш ти їх не підвів,  І щиру дружбу не змінив, На фальш і грубість тих людських світів. Ти ж все таки людина, Не дивись з гори так сміло, Бо ж із височини маєш право споглядати, Коли протягнеш руку допомоги, На обриві серед великої пустоти.
2019-05-04 15:34:22
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Степан Коваль
Продовжуй творити, в тебе це виходить!!
Відповісти
2019-05-04 19:07:41
Подобається
Інші вірші поета
Щастя Летять роки занадто швидко... Не закінчений Чого ж жорстокі люди? Адже всі були дітьми...
Інші поети
Lil' sunshine
@Chara1707
К.Мёрфи
@murphytalksmorse
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2163
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545