Слово
Береш листка шматочок
І пишеш поки думка жива,
Поки слова не збились в куточок
Й не почала боліть голова...
Ти наносиш чорнило пристрасно
Так, що аж кров у жилах кипить!
І гукаєш, як це все прекрасно–
Рідне слово на папері любить!
Ти не знаєш більшого щастя,
Як писати вірші про любов...
Ці слова звучать, наче закляття
Й промовляєш їх знов і знов!
Не забудь зупинитися вчасно,
Щоб слова не зробили біди,
Щоб усі почувались прекрасно,
Коли читали усі ці вірші.
Слово й інколи може поранить..
Воно гостріше, як будь-який меч,
Та всім ранам від слова зарадить–
Любов, що збереже від колотнеч.
2021-02-27 07:47:36
2
0