Пролог. Про філінів і розчинну каву.
Розділ 1 . Дар - це ще не значить подарунок.
Розділ 2. Любов - не троянди, а терен.
Розділ 3. Я знаю тільки те, що нічого не знаю.
Розділ 4. Бути тінню важче, ніж бути променем...
Розділ 5. Він пішов, але обіцяв повернутися...
Розділ 6. До біса війна, головне - маневри!
Розділ 7. Контраст - рушій життя
Розділ 8. Якщо митця залишити на самоті...
Розділ 9. Не ходи проти ночі в покої дівочі.
Розділ 10. Оскал великої любові.
Розділ 11. Світла пам'ять спокою.
Розділ 12. Віддамся в гарні руки.
Розділ 13. Порятунок одержимих - справа рук самих одержимих
Розділ 14. Сивина в бороду - шиза на поріг.
Розділ 15. Граніт науки - це вам не пундики з чаєм.
Розділ 16. Так ось ти який, північний олень!
Розділ 17. Сліпа довіра ягняти.
Розділ 18. Коли я вийду з берегів...
Розділ 19. В пориві відчаю, ми марим happy end-ом.
Розділ 20. Залізобетонні крапки над і.
Епілог. Ти мене так просто не здихаєшся..
Розділ 14. Сивина в бороду - шиза на поріг.
От ви коли-небудь сиділи з двома древнющими створіннями, у яких психологічний вік - п'ятнадцять років і які ще й, до всього, гиркаються частіше, ніж кліпають? Наполегливо раджу вам уникати подібних ситуацій, інакше переважна більшість ваших нервових клітин поляже в нерівному двобої з принципами цих антропоморфних віслюків. Думаю,після всього вищесказаного, не складно уявити мій стан - там не те, що око, там вся голова тіпалась. Тому поява Філа стала для мене справжнім порятунком.
Демон, матеріалізувавшись у мене на плечі, реготнув:
- Коли я востаннє розмовляв з Ладом, він щось лопотів про те, що йому знову доведеться працювати нянькою. Я бачу, цей шибеник оперативно перекинув свої обов'язки на тебе.
- Угу. - я була просто не в змозі оцінити цей перл народної анекдотичної творчості.
- Є якісь новини? - подав голос Меф. Він, на відміну від Лада, вже був повністю здатний до аналітичного мислення. Муз же, скрутившись клубочком, мирно похропував на іншій половині ліжка.
- Так, мессір. - як я нещодавно з'ясувала, всі демони у рівній мірі були у підпорядкуванні вищих. Простіше кажучи, Мефістофель, як і Люцифер, Вельзевул та інші з цієї різномастної компашки, були безпосередніми начальниками Філа і подібних йому. - У мене класично дві новини: хороша і погана. Хороша -  я знаю, хто позарився на Даро.
Я нервово ковтнула і ризикнула поцікавитись:
- А погана?
Філ зітхнув, і опустивши голову, пробубонів:
- Це Чорнобог.
Я відчула, як кімната поволі понеслась в галоп і щиро зраділа факту, що я сижу, інакше б уже лежала милою колодкою на підлозі.
Що Первозданному божеству знадобилось від моєї скромної персони?
Тут треба коротко роз'яснити, хто такі Первозданні. Це боги, які були створені силою людської думки і віри, яка знайшла резонанс у потоках енергії, що циркулює в геосфері. До цієї категорії належать всі язичницькі боги, а також Бог християн, Аллах, Будда, Шіва, Вішну, Крішна і т. д. ,словом ті, від кого пішли інші боги і міфічні створіння. Мефістофель, наприклад, не був Первозданним, бо бо пішов від Люцифера, який в свою чергу був падшим янголом, який пішов від Бога. Якщо вам трохи розвиднілось, то ми можемо продовжити оповідь без непоправної шкоди сприйняттю її змісту.
Так от, як вже було сказано я була вражена і шокована. Це якщо цензурно. На те, щоб оформити реакцію Спокусника і пристойну і лаконічну форму, моєї уяви не вистачить. Від вияву почуттів, який хлинув з уст демона, прокинувся Лад, і Філ вирішив остаточно зігнати з нього флер сну, посвятивши в питання порядку денного. І отут мої вуха скрутились в тугу цидулку, бо Лад загнув такого, що Мефістофеля аж заціпило. І на цій позитивній ноті, я нарешті змогла повернути собі дар мови.
- Шановні, давайте заспокоїмось!
- Це легше сказати, ніж зробити. - Мефістофель схопився на рівні ноги і став походжати кімнатою туди сюди.
Лад гмикнув.
- Абсолютно солідарний з паном демоном.
- Так чи інакше, нам треба вирішити два питання, - я намагалась зібрати друзки своєї свідомості і зв'язати хаотичні думки. - Чому саме я і що йому потрібно?
- О, з другим все просто. - Філ тримався найкраще з присутніх, але коли він вимовив це, його голос тремтів: Йому потрібне твоє серце.
© Химера Зеленоока,
книга «Демони та інші цікаві створіння».
Розділ 15. Граніт науки - це вам не пундики з чаєм.
Коментарі