Неіснуюча тварина
Ти моя неіснуюча тварина. Нікому невідомий твій голос. Нікому невідоме твоє тіло і як пахне кожен твій волос. Ніхто не знає, хто ти і звідки. Ніхто не знає імені твого. Які лишаєш після себе мітки невидимі для ока людського. Ніхто не знає про поцілунки, які у тебе солодкі вуста. І як ж трусилися руки, пишучи останнього того листа... І як ж кипіла та кров, як знищити хотілось світи посеред тисячі розмов почути "вже інший - не ти..." Для всіх ти - уява, метафора. Гарна, деталізована картина. І лише для мене, як ніби автора, ти жива, неіснуюча тварино...
2021-03-07 23:38:25
5
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9685
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1768