Важка цеглига
Сумно, але тут я тебе полишаю. Скажи мені в вічі: "Не йди, я без тебе сконаю. Я небо в твоїх руках обіймаю. Я без тебе в порожній кімнаті блукаю. Я поруч. І я більшої правди крім тебе не знаю." У нас щонайбільше година. Послухай, я любила тебе як дитина. А тепер не серце - важка цеглина. І я-майже жива людина. 25.01.2018
2018-02-07 15:21:02
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8358
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147