Твердь

Юлія Ципляк

Змивала руки з крові, Подряпані, обдерті. Змивала очі кволі. Стікали ззовні вени. Зв‘язала плоть бинтами - Просякнули проваллям. За грішними ділами Немає існування. У тілі не знайдеться Глибинного «люблю», В його проваллях подих Дорівнює нулю. Коли воскреснеш, друже, Борися все одно, Бо дух в тобі єдиний, Життя лиш - полотно. Ти зможеш раз за разом Змінити колір й тон, А дух в тобі єдиний, Не втрать своє ядро. І буде знову вибір: Життя чи врешті смерть. Скажи, молю, «Спасибі!», Коли ступнеш у твердь. 13.01.2023

2023-12-02 11:27:03

Інші вірші поета

Прощення Я, мов з ламкого дуже скла Під склепінням Вітрила

Інші поети

Ляна

@Lyana_kob

Baekiia 44

@exobaek

Рада

@Rada_

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4244

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3873