Останній день
Осінь добігає свого кінця. Останній день. Я боюсь, що не встигну ще надихатись тобою, Викопною смолою, Її майже не залишилось. Ти змінюєш колір з янтарно-жовтого - омани - на блакитно-білий - колір очей, Який я бачила навіть крізь пелену завжди зімкнутих вій під дощем. Ти вже не боїшся, відкрившись відверто, щиро, Для мене надто тонко й надто натхненно. Ніби по лезу, ніби по краю Ступаєш, танцюючи палко, вправно. Чи невже ці зміни на щось більш краще? На щось нове й ще зовсім для всіх неосяжне? Незбагненне? Танцюй же далі, а я дивитимусь на тебе У світлі, ба навіть у темряві. Твого світла тепер вистачить на те, щоб замінити всі несправні ліхтарі. Танцюй далі, сяйво, щоб зігріти ногами землю в грудні-лютому... і мене. Будь ласка, зігрій мене. Твоєї сили вистачить на Всесвіт, тільки вір у це. Мені здається, ти зараз єдиний ліхтар, Що світитиме, навіть коли Всесвіт помре, Коли після криків він нарешті замовкне. Чи замовкнеш ти, невідома доле? Ніколи! Чуєш, ніколи не затуляй руками пельку - Волай, коли рани, страждай, коли спека. Не дозволяй світові давити на тебе згори - Будь світом, аби тиснути на нього, бо це не він тебе врешті створив. Танцюй далі, сяйво, нехай під ступнями волають разом іскри. Ти давно цього прагнула, знаю, тому йди далі, далі, поки дорога не мерзне, Бо настане зима Вже завтра. Але я знаю, ти встигнеш Відтанцювати так, аби ще на літо твого "люблю" залишилось. Осінь добігає свого кінця, А я ще не визначилась, Чи готова відпустити цей останній день, Аби дивитися Всю зиму на спільний танець живих І, на жаль, уже мертвих людей. 30.11.2022
2022-12-01 23:37:40
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3222
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2056