Зорі
Заглядають ясні зорі у вікно – Самотні, мовчазні й далекі… Здається сяйво близьким, та воно За тисячі, мільярди кілометрів! І зірки тої, що нам зараз сяє, Може вже й не бути взагалі. Ми бачимо лиш залишок її примарний, Що до нас лиш зараз долетів. Ми живемо у різних просторах й часах, Та бачимо так близько кожну мить, Бо сяйво зірки, що літає у світах, Долає все, щоб передать її «привіт». Коли ти бачиш зірку в небі, То знай, можливо, вже її нема. Та зараз вона сяє лиш для тебе! На цьому небі є вона лише одна.
2021-05-21 19:28:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4114
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290