Левел 27

Юля Штука

Проходжу левел двадцять сьомий, Знайомі люди, вверх і вниз... Мій приз за нього вже готовий, Але до нього кілька гільз... Сміюсь так дико, як умію Ця гра усе моє життя... Буває просто шаленію, Або впадаю в небуття.... Оті призи-моє минуле. Мій біль, мій рай, моя сльоза.. Оті призи - моє майбутнє, Мій крик, мій сон, моє дитя... І скільки левелів, незнаю, І скільки злетів та падінь... На повні груди проживаю, Бо то є досвід володінь... Моїми замками, скарбами, Моїми друзями, теплом Моїми рідними, батьками, Моїми дітьми, їх життям... Усі ми люди-чілавєкі, Усі ми граємо в життя... Такі близькі, такі далекі. Для когось Ти. Для когось Я...... 💕 💕 💕

2018-06-04 11:52:56

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11794

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4298