Терпець, кремінь, сила
Йоганн Верес
Тепри, бо зтерпіти не кожен зможе А здатись легко залюбки Тепри, коли в душі шкрегоче Ломає кості із нутрі Терпець то сила, точе мов той кремінь Але терпіти не вистачає сили І відчай каменем холодним вже остигла Оці всі люди, монотоність так вже остогидла Оці всі слухи, що торочуть щось не впинно Ти скажеш знову:"Все набридло" Життя вже сіре не цікаве Немає в нім смаку, мов холодна кава Та ти потерпи трошки... Терпець тебе тоді так нашліфує Не буде ні хвилини часу На скигління та на дурні думки То боротьби із темрявою він тебе готує Тоді вже буде легко та не страшно А міг би здатись залюбки...
2022-10-16 10:56:33
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йоганн Верес
так Стус надихає
Відповісти
2022-10-17 09:48:46
Подобається
Інші вірші поета
Мені наснилось моє сонце Мої думки Моновірш про прірву Про страх
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5923
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2765