Liricamente Agressivo: Rendição 1/9
Sepultamento em execução me fez um estável pacifista, com a sensação de um equilíbrio perfeito que existia em mim, mas que precisava de tempo para se tornar algo maior e crescer. De joelhos me vi, sem imploros só apavoros, comecei a conversar comigo mesmo sobre tudo que tem acontecido até aqui, o que aconteceu para eu me tornar assim. A pergunta mais frequente não consegui fazer a menos importante só virei é a minha única reação foi ficar em silêncio. Sem resposta para sua pergunta idiota, não faz mal tanto fazia eu de idiota. Hoje e você amanhã pode ser alguém por cordas me fizerao cortes nas costas, e marcas que nunca conseguiram tratamentos e cicatrizes sem cura pra sofrimento. Em determinado momento não soube o que fazer, sem reação apenas morri de ser. WM 31.07.18.
2018-08-01 01:21:08
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3130
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10167