Liricamente Agressivo: Rendição 1/9
Sepultamento em execução me fez um estável pacifista, com a sensação de um equilíbrio perfeito que existia em mim, mas que precisava de tempo para se tornar algo maior e crescer. De joelhos me vi, sem imploros só apavoros, comecei a conversar comigo mesmo sobre tudo que tem acontecido até aqui, o que aconteceu para eu me tornar assim. A pergunta mais frequente não consegui fazer a menos importante só virei é a minha única reação foi ficar em silêncio. Sem resposta para sua pergunta idiota, não faz mal tanto fazia eu de idiota. Hoje e você amanhã pode ser alguém por cordas me fizerao cortes nas costas, e marcas que nunca conseguiram tratamentos e cicatrizes sem cura pra sofrimento. Em determinado momento não soube o que fazer, sem reação apenas morri de ser. WM 31.07.18.
2018-08-01 01:21:08
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3904
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5165