Тому, кто думал о цветах
Ты знаешь, Господи, или как там тебя, Весь этом мир - это просто кусок бумаги, Этот день- это надпись на запотевшем окне для тебя, а для нас - это целая жизнь, Для который мы просто игрушки, Купленные в магазине, что зветься "Дураак ", Да, мой милый, мы все здесь придурки, Каждому надо все больше, Наши собаки будки не ценят, Каждая муха - как пыль на ветру. Нет, я не слышу твой голос, Чуствую ззади стоишь , ровно дышишь, смотришь, как я захлебаюсь от крови и от мыслей, что душу кидают в холодный безпомощный пот. Слышиш, у тебя ведь есть столько имён: Иисус, Аллах, Вселенная, Наука, и просто Бог - ты ведь один, или одна, а я такая лишь в единственном экземпляре, ты тоже, но у меня одно имя. Знаешь, при встрече, я б, наверное, тебе сказала, что эта игра просто шикарна, но недоработанная, как крылья бабки на рынке. Слышиш , ты ведь тащишся, когда Слышиш молитвы, а они - просто мусор ,который кидают возле мусорок, мы, поэты, в твоём мире случайно, наверно, ты создал нас, когда тебя одалела сильнейшая совесть, ты понял то, что сотворил, ты понял, что под словом "человек" сотворил апокалипсис - смертельное оружие, которое будет сильнее тебя, и, если ты посмеешь мешать ему - ты пожалеешь, это тот случай, когда ученик привзашел учителя, милый. Я тебя не боюсь, я на равных, мой друг, я тебе не собака и не дворник, мне плевать, что игра будет жизни терять - я в игре, но имею все коды.
2018-05-28 12:32:39
1
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1183
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1962