Depressive autumn

Jason 顾杰

Melancholy morning and evening 　　 melancholic monday 　　 red, white', gray 　　 quiet, sour, bitter 　　 melancholy noon 　　 melancholy dusk 　　 soul is closed 　　 wet and cold morning at eight 　　 rusted 　　 yellow molten iron 　　 red sour smell 　　 keeps going to the dry and hot nine o'clock 　　 is too melancholy 　　 a bird faces blankly 　　 The space where the tree was just cut down 　　Billion reasons 　　 was washed by time 　　 can't persuade 　　The woods are clouds, and the tree crowns are fog 　　The city is actually a blank space in front of you 　　 A person desperately escapes from oneself 　　Because I am a fire and a desert 　　 is a war that will never end 　　 There is no justice 　　 no forgiveness 　　 There is only endless cruelty and barbarism 　　 is too melancholy 　　 a huge cold winter 　　 open my teeth and dance claws in front of me 　　 swallow me in one bite 　　 digest me bit by bit 　　 what will i be 　　 Who do I trust 　　Who will watch in autumn 　　Who will wait in spring 　　 Who can accept 　　 I will be a tree in spring 　　 is still a grass in autumn 　　 or forever 　　 can only be a stone, a handful of soil

2020-11-05 01:38:57

1

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5609

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1621