Любити, кохати, зітхати
Йоганн Верес
Любити, кохати, зітхати Потім падати у відчай - страждати. Серце попсовано наче його нещадно Шматували вандали Потім сидіти гадати на гущі від кави Чому ця особа на дорозі спіткала Чому повз не пройшла Запала у душу? Чому ти гадаєш і спогади душать? Болить? Та не дуже Навіщо так друже Кохати, щоб потім вірші про таке написати І пошуках щастя та правди Тобі я не раджу кохати, щоб потім Журливо зітхати.
2023-11-12 22:26:15
3
0
Інші вірші поета
Мрії - гарячі жар-птиці Затянуло небо тяжкою журбою Розмова Від краю до краю
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Nata Poshedyn
@nataposhedyn
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2666
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1312