Русалка
Ірина Возняк
Вона вийшла із моря на світанку , Як Посейдон ще бачив третій сон. Чекав її на березі щоранку Коханий , що русалку віднайшов. Закоханий без тями у русалку, Відкрив для неї серце ,бо кохав . Вона ж така чарівна , горда пава, Від неї розум і свій розсуд він втрачав. Коли торкнулася на морі хвиль рукою, Неначе птах , змахнувши враз крилом. Така містична й загадкова німфа, Довкола все розквітло й ожило. Їй заздрили морени в океані, Бо врода в неї б`у л а неземна. Не рівня їй ніхто у синім морі, Бо має чари - русалонька морська.
2020-10-22 17:25:09
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Іринка Диняк
😍😍😍
Відповісти
2020-10-23 13:45:34
1
Ірина Возняк
@Іринка Диняк ❤❤❤❤😍😍💋
Відповісти
2020-10-28 13:46:21
Подобається
Інші вірші поета
"Для мене.."
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3928
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1887