До моєї людини.
Irinabook
Де ти існуєш? Чи є в тому світі сонце й любов? Чи є там життя, я хочу спитати, Чи там тільки дощ, сльози і кров І зламаним тілом небо тримати. Чи там твої думи камінням на плечі Чи серце криваве немов тільки з печі, Чи станеться край той злості, питаю, Й кричу я, і б'юся, додолу злітаю, Щоночi схиляюсь лицем до долонь І руки свої як твої уявляю, Є сила зцілити тяжкі наші душі Якщо ти захочеш, я зможу, я знаю.
2019-08-16 17:44:51
4
0
Інші вірші поета
До рідного. Я ще є. До людей. До мрії Полі купити кицю.
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1172
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1918