До людей.
Щоб кожного дня настрій - веселка Та іноді ввечері смутку для дум, Коли спочиваєте - снів різнобарвних, Від збудження вранці ловіть в тілі струм. Нехай зустрічаються люди як квіти Красиві і справжні, такі незвичайні, Щоб гарна обгортка - така ж як цукерка, Щоби в злу годину підтримка на світі. Бажаю такими як є залишатись, Легкого шляху у житті, не спинятись, Не бути, не стати заручником часу Й на це я бажаю терпіння запасу. Бажаю не знати смаку на губах Ні крові, ні сліз, ані зради, Бажаю загоєння ран від боїв Сердечних, від болю, від втрати. Бажаю щоразу додому вертатись В рідні обійми, солодкий цілунок, Дивитись у вічі й щасливо всміхатись, Бо жити й кохати - це долі дарунок.
2018-05-11 21:29:48
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Noname Emanon
Пишите больше, выкладывайте чаще. С уважением, Ваш.
Відповісти
2018-05-16 11:03:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2524
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2301