Вірші
Час
А час біжить – його ніяк не зупинити,
Годинник його відданий слуга.
Планети крешуть шлях по сонячній орбіті.
Здається, час – усьому голова.
Та раптом десь щезають: циферблати
І плівка від лінійності буття.
Зникає відлік, Хроноса кімнати
Зникає «вчора», «завтра»,
І Зникаю й я.
2
0
123
Чуття
До почуттів потрібен ключ,
До відчуттів - нейрони
Інстинкт тримає обіруч:
Шайтан,Ібліс,чи янгол чорний?
З тобою світ - без почуттів,
Без тебе всесвіт – зникне.
Невже до мене збайдужів
Мій Янус многоликий?
Для почуттів потрібен ти,
Для відчуттів - ми двоє.
В твоїх руках горять світи,
Я теж впаду, мов Троя.
0
0
170
Корида
Твоя любов запекла, як корида:
Червоне шмаття і бурхлива кров.
Благала німо, мов каріатида,
Щоб ти мене в бою не проколов .
Аби не ранив в поєдинку з тінню –
Непримиренним ворогом своїм –
Мою любов, моє терпіння,
Мою бездонну глибочінь.
Не проливай моїх дощів! Ні краплі
Не дам для зрошення твоїх гординь
Я через тебе – пташка в клітці затхлій:
Боюся волі і боюсь тепер прозрінь.
2
1
152
Мольфа
Свічка невтомно бринить язиками вогню
Сіль четвергову з мішечку на захист сипну,
Звіробій, кропива, часник, ялівець, конюшина, –
Й дрібочка чар на додачу до власної сили.
Місячну нитку зі срібла в мольфу заплету:
Силам землі я подяку за міць принесу,
Ще і умиюсь росою живою з криниці –
Щоб розгадати усі їх дива й таємниці.
0
0
122
Реінкарнація
Багато шляхів мандрувала душа споконвічна:
Життя одягала й знімала, неначе вбрання.
Мої тілеса, що змінила душа за сторіччя
Змогли усвідомити тільки єдине знання:
Що кокон метеликом так і не став завчасу, –
Заточена я у старих і заношених латах.
Вогонь, що палає і будить іскрою зі сну
Стихає і гасне поривом бажань заповзятих.
Личини мої, ніби маски, цупкі, несвідомі
І ролі, що в черзі на кастинг, віками стоять, –
То тисячі образів в кожній прожитій персоні
Благають, змагаються, вороном диким кричать.
2
0
110
А десь Весна
А десь буяють дикі вишні.
П’яніють бджоли в ароматах
Гудуть від них дерева пишні.
І гомін на обійстях та у хатах.
Так легко на душі і сонячно!
Немов весь світ чекає свята.
Зростає перший дикий соняшник
І сміхом сяють оченята.
А десь, нічого й не мінялось. Вже давно.
Солону зливу сіре небо віджило.
Та в пам’ятях старих відлуння майорять
Тих днів гірких, що їх не хочеться згадать.
І дивлячись із тих часів у сьогодення, мовчки
Зберу у пригірщ теплих почуттів.
Заговорю сорочку.
Нехай зігріє душі днів. І проросте в садочку
Родинним деревом дідів. Та вбереже синів і дочок.
Настане день в якомусь часі, і під небом
Я посміхнусь, розправлю крила понад степом.
Вдихну солодкі запахи весни, заллю зіниці цвітом,
Під звуки ніжної струни, рожеві й теплі, наче літо.
1
0
139
Чорна доба
Світ завмер сутужно:
Світ спостерігає.
Подихи напружені …
Спокою немає.
Плівки із новин
Демонів хвостами
В’ються навздогін
Шпальтами й вустами.
Струни вже тріщать
І нутро мандражить:
«Годі вже нещасть,
Досить з мене вражень».
Історичність днів
Хай горить у пеклі
Той, хто не зомлів –
Бореться запекло.
Світ боїться знов,
Так уже бувало,
Знов вогонь і кров
І страшна навала.
3
0
158
Скальд
Там де зараз лежить асфальт
По дорозі старій, і не з криці,
Проїжджав славнозвісний Скальд
На своїй золотій колісниці.
Дарував він людям таланти.
Виявляв митців і музик,
Хто майстерно вправлявся би в танці,
Поки хист до навчання не зник.
А Земля і прихильна, й родюча
За дітей, що зродились на ній
Дивувала. І пишний, бундючний
Годувала кортеж дорогий.
Та дорогу покрили асфальтом,
І талант закопали у нім
І художники і музиканти
Стали слугами в ладі новім.
А Землі так хотілося жити!
І родити талан для дітей
Але ж ходять по ній ворожбити
І виманюють волю в людей.
1
0
102
Світанок
Тихо дише Земля. Це не порух…
Лиш – зловиш на слух:
Із прозорої вогкої мли,
Коливається, мов ковила
І клубочиться, наче той пух,
Між хрустких темних пасем трави.
У повітрі колишеться шал,
Дикий танець малесеньких див
Хто росу у траві не збирав,
Хто у росяний день не ходив –
Той позбавлений серцем, на жаль,
Називатись завжди молодим.
1
1
110
Мантра
Неначе шукаєш в прийдешнім надіі проміння.
Вважаєш
Що душам дарує хтось світле спасіння.
Бажаєш
Зібрати до купи всі страчені долі з насінням.
Не знаєш
Законів найвищої Божої волі.
Не знаєш прозріння.
Рятуй себе сам, рабе власного болю, бо ти є
Творіння
Що здатне отримати шанс, хоч мізерний
до воскресіння.
Та тільки надію свою не латай, не плекай, а карай
До коріння.
Бо там де надія, там – руки до неба, не буде від того
спасіння.
Бо руки не в небо, а в землю і діло, щоб зріло лиш щире
Пахтіння
Із хаосу вод повстане краса, як було за часів
сотворіння,
Безсмертний нектар,
алхімічне
космічне
правічне
цвітіння
Проллє на пригнічений дух.
І зцілить тебе.
І всі твої покоління.
1
0
101
Балада Землі
Безмежжя поля. Оком схопиш виднокіл.
Тужавий степ замовк нагрітий спекою
Сіріє стежка, розкладаючи проділ
Пахучих кіс зерна, поквітчаних смереками.
Земля пашить, неначе промовля:
«Тримайся доню, у душі немає скону
Як Богом дана хліборобові рілля,
То Богом дана буде бронь для оборони!»
Віки родила і родитиме в віках
Правічну пам’ять і прадавню мудру силу
На в’язах хрусне голова у зайди так
Як молочай крихкий на скошеній могилі.
1
2
171
Дух Трипілля
На небокраї розпласталось полотно,
Змішало кольори під покривом туману.
Тонка вуаль осіла на Дніпро,
Накрила ліс цупким жупаном.
Прадавні пагорби розкинулись рядном,
Трипіллям дише обрій непохитний.
Пряде історію живим веретеном
Дух долі праведний, жовто-блакитний.
1
0
103
Сумний листопад
За вікнами знову сумний листопад,
Та він не зігріє роз’ятрену душу.
Не листя багряне – ракети летять –
Їх відблиск у кожній кривавій калюжі.
І спогадів теплих беззахисний шал
Ледь жевріє серед домівок потрощених.
Для тих, хто війни чорну пащу пізнав,
Нічого не буде від дому дорожчого.
Навшпиньках душа серед темних руїн
У вікна сліпі зазирає тихенько.
Отут були пам’ятки з різних країн,
Отут у поетів були посиденьки.
А звідси – на варту навік заступив.
І поклик сурми – був останнім зі звуків.
По ріках Вальгали навічно поплив,
Для воїна честь. Для родини то – мука.
Непевна та дійсність. Бринять рубежі.
Немов Небеса обнялися з Землею.
Пів Всесвіту диха, пів – гострить ножі.
І лиш Білобог нам тримає Лілею.
1
2
119
