Реінкарнація
Багато шляхів мандрувала душа споконвічна: Життя одягала й знімала, неначе вбрання. Мої тілеса, що змінила душа за сторіччя Змогли усвідомити тільки єдине знання: Що кокон метеликом так і не став завчасу, – Заточена я у старих і заношених латах. Вогонь, що палає і будить іскрою зі сну Стихає і гасне поривом бажань заповзятих. Личини мої, ніби маски, цупкі, несвідомі І ролі, що в черзі на кастинг, віками стоять, – То тисячі образів в кожній прожитій персоні Благають, змагаються, вороном диким кричать.
2023-08-14 13:31:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2239
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12929