Мантра
Неначе шукаєш в прийдешнім надіі проміння. Вважаєш Що душам дарує хтось світле спасіння. Бажаєш Зібрати до купи всі страчені долі з насінням. Не знаєш Законів найвищої Божої волі. Не знаєш прозріння. Рятуй себе сам, рабе власного болю, бо ти є Творіння Що здатне отримати шанс, хоч мізерний до воскресіння. Та тільки надію свою не латай, не плекай, а карай До коріння. Бо там де надія, там – руки до неба, не буде від того спасіння. Бо руки не в небо, а в землю і діло, щоб зріло лиш щире Пахтіння Із хаосу вод повстане краса, як було за часів сотворіння, Безсмертний нектар, алхімічне космічне правічне цвітіння Проллє на пригнічений дух. І зцілить тебе. І всі твої покоління.
2023-08-09 20:58:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1878
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12929