Мантра
Неначе шукаєш в прийдешнім надіі проміння. Вважаєш Що душам дарує хтось світле спасіння. Бажаєш Зібрати до купи всі страчені долі з насінням. Не знаєш Законів найвищої Божої волі. Не знаєш прозріння. Рятуй себе сам, рабе власного болю, бо ти є Творіння Що здатне отримати шанс, хоч мізерний до воскресіння. Та тільки надію свою не латай, не плекай, а карай До коріння. Бо там де надія, там – руки до неба, не буде від того спасіння. Бо руки не в небо, а в землю і діло, щоб зріло лиш щире Пахтіння Із хаосу вод повстане краса, як було за часів сотворіння, Безсмертний нектар, алхімічне космічне правічне цвітіння Проллє на пригнічений дух. І зцілить тебе. І всі твої покоління.
2023-08-09 20:58:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5212
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2488