Життя
Я відбиваюсь від листя з дерев Вітру в супротив я дощ відганяв Світло крізь хмари забуло мене Я ж йому ввечері вірші писав Бруд на околицях, ріки доріг Кожен як міг так і зиму стрічав Птах галасуючи на гілці сидів Я йому тихо про себе сказав Холод настане і сніг замете Де ж ти подінешся в світі такім Він відповівши мені заспівав Я хутко покину холодний цей дім Я подивився, сльозу не хова Ти знов прилетиш, наступе весна а я же зостанусь з народом моїм для нас і зимою палає життя
2022-11-30 20:10:50
2
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2019
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2222