Життя
Я відбиваюсь від листя з дерев Вітру в супротив я дощ відганяв Світло крізь хмари забуло мене Я ж йому ввечері вірші писав Бруд на околицях, ріки доріг Кожен як міг так і зиму стрічав Птах галасуючи на гілці сидів Я йому тихо про себе сказав Холод настане і сніг замете Де ж ти подінешся в світі такім Він відповівши мені заспівав Я хутко покину холодний цей дім Я подивився, сльозу не хова Ти знов прилетиш, наступе весна а я же зостанусь з народом моїм для нас і зимою палає життя
2022-11-30 20:10:50
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13197
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5738