Птах
Маленькому хлопчику не варто гуляти в степах. Маленького хлопчика може викрасти птах. Той птах полетить у далеку країну, З собою візьме ту бешкетну дитину, Що мрії свої понесе разом з птахом у думках. Лети та лети, розправляй свої крила, Що вітром здіймаються наче вітрила. І осінь і літо й зима хай зостануться так, Коли за спиною тебе підіймає цей птах. Маленьке щастя втримати можна в руках, Велике щастя може зазнати крах. А крах той тебе заведе в домовину Або відведе від лихої години. На щастя у небо тебе підіймає цей птах. У небі ти наче яскраве біле світило, На сонці блищать золоті твої крила. І час непомірно плине з тобою в такт, Коли за спиною тебе підіймає цей птах. Маленького хлопчика кудись віднесе цей птах, Зі щастям чи горем зостанеться в старих руках. А птах полетів, залишивши єдину Стару та сиву, вже давно не дитину, Що мрії свої пронесла разом з птахом у думках.
2024-10-15 19:05:42
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992