Струни серця
А що робила опівночі, Коли заплакані ті очі, Благали тихо про любов. Коли розлука і кохання, З'єдналися разом, мов світання. Коли кричала на весь світ, Душа просилася в політ. А ти мовчала, і ті руки, Які тягнулись до розлуки, Чіпали струни серця знов, Мов ще боролись за любов. Але здійнявся смуток, вмить, Той грім, який в душі гримить, Кричав мені... любов пройшла, Пройшла, мов літо, як хвороба. Але ж не підуть в забуття, Ті наші тихі почуття, Про них почують всі, і навіть море. Й кохання знову оживе.
2023-08-24 11:22:00
11
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2325
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11832