Тінь полює на мою любов
Тінь полює на мене і любов, Ховається в темряві Вона. Чекає та, коли разом ми будем, Щоб відняти її, у мене назавжди. Я відчуваю дух її, Навіть її коли не видно. Вона завжди тримає шлях за мною, Як клята тінь та, що не відстане, То доки світ цей топчеш ти. Я од страха напідпитку, і жахом оповитий, од розуміння що порушена любов моя, Що знищить все, та клята тінь що маємо ми зараз. Не знаю я, що з тим робити, Щоб захистити те, що так жадав, І так люблю. Я все покину, і в путь направлюсь за горизонт, за ті далекі темні гори, щоб порятунок там знайти, та клята тінь, там смерть свою знайде зі мною, Або ж я знищу все, що дорого було мені тоді. Бо та є тінь, як я, А я, як тінь та клята, Бо ми одне є, Як розпач, горе, і розплата. Час нам погинути, за небокраєм, Аби ж не обірвати, життя тим всим, кого ти врятував до нині. Кінець
2023-09-23 10:20:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12001
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3110