@EvGor
Все має суть Особливо твої думки
Вірші
+
І в цій історії.. Доводиться проковтнути, щоб нарешті сказати. Ти говорив, що захистиш, якщо він піднімить. Але він піднімав, і ти, пропускав. Вигадка минулого життя. Мій психолог всього лиш відео, в якому світять нарциси, квіти, як ми. Віра в те, чого нема. Надія на слова. Найти вихід, коли сама. Така історія сумна. Де вона, дівчинка. Коли годинник для неї більше, ніж. Згадки про ким є. І зберігати її в сім. І коли падала не тримав. І плакала, коли тебе нема. Обіцяв, І всі твої слова) .. Ми такі близькі, але були як звук " ні" . Але в уяві минулого століття, згадок лише фантазії власних коридорів. Виявилось, що загубилася я в них. І пусті ті коридори. Втратила контроль над власним життям. Чи боляче бути внизу. Ні., але тут нікого нема. І доводиться проковтнути. І коли ти обіцяв. Казав, що був краще.. І тепер, серед пустих вулиць. Щасливіше, ніж тоді. Мій ніж таки в мені. І - ні. Ні. Іти посеред життя. Моя мить довга, майже як брехня. І серед вулиць.. І посеред " була ". Не чужа серед вулиць. Виявляється своя я. І Світло ліхтарів найближче до людей. Чекаючи його руки - ти залишаєшся сама серед холодної зими. Замерзаючи під власним я. Сьогодні прощаю всі слова. Серед вулиць тепло від світла чужих домів. Навіть не знаю, чи розумів. Він - це той, хто загубив. Загубив слова у колись собі. І серед вулиць чужих. Все інакше. Серед своїх. Я все брешу, що дитя в мені щасливе, що пробачає за колись.
3
0
96