| лісами,
| горами,
За | широкими полями,
| йчик жив, маленький
| йчик. Й в один день він
| хворів.
| вищало
| йченя — ліків в
За | йчика ж нема.
| те друг надійний є
| біяка Рішельє.
| вірюха
| вікном,
За | метіль: сніг із вітром!
| біяка не злякався, а
| ліками подався.
| гриміло,
| гуділо,
За | шипіло й
| шуміло. Рішельє аж
| тремтів, черевики
| губив.
| губив він шапку й шубу,
| кусив нижню губу. Сам
За | кашляв та
| кляк й повз по снігу мов черв'як.
| вікном все холодніше,
| йчик думає: «скоріше б».
За | біяка змерзне, дуже. «Як ти
| раз, друже?»
| сніжило як ніколи,
| мело усе навколо.
За | йчик все чекав та слухав.
| снув. В двері хтось постукав.
| йченятко відчинило,
| трусилося воно.
За | дверима, хто там є? —
| біяка Рішельє!
| холов,
| кляк,
За | мерз. Язиком до вух примерз.
| те зміг принести ліки
| втра другу буде втіха.
| лісами,
| горами,
За | широкими полями,
| йчик в ліжку, поряд друг,
| хопив друзів недуг.