Me...

Estelle aj Joseph

This is me... I'm not wild... I'm not strong... I love my own company... I don't visit people... I fall in love easily,and my heart breaks quickly... I'm not the life of d party,I never learnt to dance... I'm not a pro in bed,I never learnt d antics... But I'm a gentle lover... I am me... I don't talk vulgar,I was not raised like that... I take Jesus very personal,he alone bears all my guilt and shame... I'm not comfortable being touched by just anybody, I like to fall in love first... I'm not comfortable being around loud individuals... It doesn't match my temperament... I am me... Boring, uneventful and unadventurous... But it's being my life and it's the only way I know how to live it... I am me... You have no right to make me feel bad about it... Different people raised us... If I wanted to love your kind of person... That's me going out of my comfort zone... It's me doing something,not for me,but for you... It's me bending my will to fit into yours... It's me trying to not look too stereotyped... Maybe I thought you'd understand and be gentle with me... But now I know everything... And I think I'll try not to change anymore... Love me or hate me... I can only be me...

2018-09-04 11:30:36

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Madison Tyler

Wow I love this piece

Відповісти

2018-09-06 08:52:06

1

Madison Tyler

Its So beautiful

Відповісти

2018-09-06 08:52:18

1

Estelle aj Joseph

Awwnnn tanks hon

Відповісти

2018-09-06 09:20:52

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12133

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1890