Рух життя

Рыцарь Времени

Ти їдеш, дивишся в майбутнє Не помічаєш тисячі шляхів Ти думаєш, чому все так забуте? Гадаєш, як минуле повернути, Признайся, ти б це не зумів. А пам'ятаєш, як ходив до школи? А пам'ятаєш свої перші, будні дні? Згадай, як весело було довкола Чим ти займався, що робив тоді.. Чи пам'ятаєш свої перші почуття? Свої старання, допомоги людям, Всі барви певного моменту Це твоє життя... Воно не стримне, думай, що довкола буде. Чи пам'ятаєш свої двадцять? Коли ти планував своє життя... Ти думав, що ти вже дорослий? Ти думав, що готовий до життя? Один твій хід, це крок. Одна мета, це вистріл у всі цілі! Не метушись, присядь ти, відпочинь.. Життя летить, не наче в небі птах. Ти ж не спіши, роздумавши, Зробивши вірний хід, Поставивши собі мету, добєшся цілі. Життя – це певна суїта, Історія з минулим, повір же ти в майбутнє! Воно як слід, що залишається в серцях. Коли ти переносиш біль, страждання чи кохання Ненависть, доброту, та щиру злість. За весь цей час, зумієш зрозуміти Одну, лиш філосовську річ... Можливо, серцем ти не скажеш Душею доторкнутись би не зміг Думками, думаєш розкажеш? Засумнівався? Тихо так притих... Повір, усі твої старання, усі ці цілі у житті Добитися тобі б здавалось тяжко Чи правда це, не знать мені. Ти їдеш далі, дивишся в майбутнє Думками вибираєш вірний шлях З тобою, поряд вірні тобі люди Щасливий думаю.. Чи це не так? Твій рух життя здається вічним В вогні, ти спалюєш все небуття В надіях, обираєш сенс життя, До пристрасті ти маєш міру, Від алкоголю оп'янієш мов дитя..

2018-03-28 07:40:10

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Єгор Комаров

только текст надо форматировать перед публикацией. Зачем пустве строки между строк? вырви глаз

Відповісти

2018-03-28 08:00:48

1

Рыцарь Времени

@Єгор Комаров отредактируем :)

Відповісти

2018-03-28 09:27:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3154

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2061