Рух життя
Ти їдеш, дивишся в майбутнє   Не помічаєш тисячі шляхів   Ти думаєш, чому все так забуте?   Гадаєш, як минуле повернути,   Признайся, ти б це не зумів.   А пам'ятаєш, як ходив до школи?   А пам'ятаєш свої перші, будні дні? Згадай, як весело було довкола   Чим ти займався, що робив тоді..   Чи пам'ятаєш свої перші почуття? Свої старання, допомоги людям,   Всі барви певного моменту   Це твоє життя...   Воно не стримне, думай, що довкола буде.   Чи пам'ятаєш свої двадцять?   Коли ти планував своє життя...   Ти думав, що ти вже дорослий?   Ти думав, що готовий до життя?   Один твій хід, це крок.   Одна мета, це вистріл у всі цілі!   Не метушись, присядь ти, відпочинь..   Життя летить, не наче в небі птах. Ти ж не спіши, роздумавши,   Зробивши вірний хід,   Поставивши собі мету, добєшся цілі.   Життя – це певна суїта,   Історія з минулим, повір же ти в майбутнє!   Воно як слід, що залишається в серцях.   Коли ти переносиш біль, страждання чи кохання   Ненависть, доброту, та щиру злість.   За весь цей час, зумієш зрозуміти   Одну, лиш філосовську річ...   Можливо, серцем ти не скажеш   Душею доторкнутись би не зміг   Думками, думаєш розкажеш?   Засумнівався?   Тихо так притих...   Повір, усі твої старання, усі ці цілі у житті   Добитися тобі б здавалось тяжко   Чи правда це, не знать мені.   Ти їдеш далі, дивишся в майбутнє Думками вибираєш вірний шлях   З тобою, поряд вірні тобі люди   Щасливий думаю.. Чи це не так?   Твій рух життя здається вічним   В вогні, ти спалюєш все небуття   В надіях, обираєш сенс життя,   До пристрасті ти маєш міру,   Від алкоголю оп'янієш мов дитя..    
2018-03-28 07:40:10
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Єгор Комаров
только текст надо форматировать перед публикацией. Зачем пустве строки между строк? вырви глаз
Відповісти
2018-03-28 08:00:48
1
Рыцарь Времени
@Єгор Комаров отредактируем :)
Відповісти
2018-03-28 09:27:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3201
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2640