Рух життя
Ти їдеш, дивишся в майбутнє   Не помічаєш тисячі шляхів   Ти думаєш, чому все так забуте?   Гадаєш, як минуле повернути,   Признайся, ти б це не зумів.   А пам'ятаєш, як ходив до школи?   А пам'ятаєш свої перші, будні дні? Згадай, як весело було довкола   Чим ти займався, що робив тоді..   Чи пам'ятаєш свої перші почуття? Свої старання, допомоги людям,   Всі барви певного моменту   Це твоє життя...   Воно не стримне, думай, що довкола буде.   Чи пам'ятаєш свої двадцять?   Коли ти планував своє життя...   Ти думав, що ти вже дорослий?   Ти думав, що готовий до життя?   Один твій хід, це крок.   Одна мета, це вистріл у всі цілі!   Не метушись, присядь ти, відпочинь..   Життя летить, не наче в небі птах. Ти ж не спіши, роздумавши,   Зробивши вірний хід,   Поставивши собі мету, добєшся цілі.   Життя – це певна суїта,   Історія з минулим, повір же ти в майбутнє!   Воно як слід, що залишається в серцях.   Коли ти переносиш біль, страждання чи кохання   Ненависть, доброту, та щиру злість.   За весь цей час, зумієш зрозуміти   Одну, лиш філосовську річ...   Можливо, серцем ти не скажеш   Душею доторкнутись би не зміг   Думками, думаєш розкажеш?   Засумнівався?   Тихо так притих...   Повір, усі твої старання, усі ці цілі у житті   Добитися тобі б здавалось тяжко   Чи правда це, не знать мені.   Ти їдеш далі, дивишся в майбутнє Думками вибираєш вірний шлях   З тобою, поряд вірні тобі люди   Щасливий думаю.. Чи це не так?   Твій рух життя здається вічним   В вогні, ти спалюєш все небуття   В надіях, обираєш сенс життя,   До пристрасті ти маєш міру,   Від алкоголю оп'янієш мов дитя..    
2018-03-28 07:40:10
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Єгор Комаров
только текст надо форматировать перед публикацией. Зачем пустве строки между строк? вырви глаз
Відповісти
2018-03-28 08:00:48
1
Рыцарь Времени
@Єгор Комаров отредактируем :)
Відповісти
2018-03-28 09:27:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12259
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3056