Прохолода
Ось на вулиці вже почалася справжня зима   І на жаль, тебе поруч давно вже нема. Хоч у снах і думках ти завжди обіймаєш   Та всю правду моєї душі ти не знаєш. Коли в серці моєму холодна журба Я сумую, бо поруч тебе вже нема.   А я згадую часто, ті щирії очі,   Що кричали про почуття кожної ночі.   А я згадую часто, ті милії руки,   Які не завдАли мені жодної муки.   А я згадую часто, ті щирі обійми   В них не були страшні мені, будь-які війни.   На душі стільки слів й почуттів   Лише одна ти, почуть їх зуміла.   А за вікном, далі лютує зима   Твого тепла давно вже нема...
2018-04-30 10:30:21
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
breeze_
Дуже гарний вірш
Відповісти
2018-04-30 10:31:23
1
Рыцарь Времени
@breeze_ дякую, багато спогадів про нього 😞
Відповісти
2018-04-30 10:32:15
1
breeze_
@Рыцарь Времени Сумний, на жаль.
Відповісти
2018-04-30 10:32:55
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1069
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1345