CRAPZ - Вхождение

Дмитрий Шов

Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда Слишком ещё молода гулять допоздна Поверь так будет далеко не всегда Гулять не смей ты никогда одна Но потом уже не вернутся года Столько решений могут погубить тебя Если поддашься соблазну этого мира Исправляй свои ошибки всегда сама Такова в этой жизни твоя судьба Начинаешь изначально с чистого листа Путь начинается долгий и нелёгкий Твоя душа отражение твоего зеркала Ну выбор будет всегда очень сложный Всё как всегда ещё будет впереди Тебе нужно только правильно идти Не сходить с дистанции пойми Ты только верь в это и не отступи Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда

2022-10-05 05:40:18

Інші вірші поета

CRAPZ - Подружка Позовёт Тусить CRAPZ - Все Отрываются CRAPZ - Тебя Вызывает Он CRAPZ - Сонное Дитя

Інші поети

Helga Savchuk

@Helga10

Uina Ku

@mayor_hija

Тарас Гніздовський

@Taras1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4984

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11542