CRAPZ - Вхождение
Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда Слишком ещё молода гулять допоздна Поверь так будет далеко не всегда Гулять не смей ты никогда одна Но потом уже не вернутся года Столько решений могут погубить тебя Если поддашься соблазну этого мира Исправляй свои ошибки всегда сама Такова в этой жизни твоя судьба Начинаешь изначально с чистого листа Путь начинается долгий и нелёгкий Твоя душа отражение твоего зеркала Ну выбор будет всегда очень сложный Всё как всегда ещё будет впереди Тебе нужно только правильно идти Не сходить с дистанции пойми Ты только верь в это и не отступи Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда Пару неправильных выборов Решат твою судьбу навсегда Несколько нервных срывов Родители не пустят никуда
2022-10-05 05:40:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14896
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12045