Вірш про кохання
Ми зовсім різні з тобою, І маєм свою мету, Та залишатись собою немає часу я йду, Я йду назавжди від тебе, Я покидаю тебе, Не обіжайся на мене, Повір любила тебе, За все любила на світі, та зрозуміла одне, нам не судилось зустрітись, Но ми зустрілись і все..... Все,що було лиш між нами, Більше немає ніде, Ми тепер стали чужими.... Я йду від тебе а ти, Не розумієш що сталось, Та з часом все ти поймеш, "Тобі завдала я болю, Ти ненавидиш мене, Та несуди так суворо, Вибач як зможеш мене!" Ми розійдемось навіки, Ти непобачиш мене, Я незустрінусь з тобою, Ми тепер зовсім чужі. Спогадів більше немає, Я зруйнувала усе, "Я просто хотіла любові, Я просто хотіла тепла, Я бути хотіла з тобою, А в тебе все часу нема" Та знай я не люблю чекати, А може не вмію лише, Одне тобі хочу сказати "пробач"якщо зможеш мені!
2018-04-23 12:58:45
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
@Princes_dina_❤❤
Красота.❤❤
Відповісти
2018-04-23 13:03:30
Подобається
Neizvesna
@@Princes_dina_❤❤ Слово не обіжайся виправ на, не ображайся!
Відповісти
2018-05-04 17:23:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2521
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2917