Взросління
Деннис
Час зупинився і все з ним завмерло. Це повинно лякати мене, Але я привикла бути на самотті. Привикла покладатись на себе, І вірити тільки собі. Не життя мене такою зробило, Не виховання батьків. Мала дитина дорослою стала, Зустрівши так названий світ. Це не казка і не фільм, Про счасливий кінець можна мріяти. До мрій я буду по головах ходити, Іначе буде навпаки.
2020-04-14 14:42:41
3
0
Інші вірші поета
Минуле Правда Друг Счастливая грусть
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6522
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9281