Минуле
Деннис
Один момент й тебе немає. Твій сміх, твій голос пропадає в голові моїй. Одна помилка і ти вже не зі мною. Твоя посмішка згасає в очах, мої думки тобою забиті. Побачити тебе я мрію кожен день. Одна помилка і ми уже не діти.
2020-04-14 14:49:44
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Деннис
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) я не ображаюсь, так як знаю що у мене великі проблеми з граматикою😂
Відповісти
2020-04-15 19:12:53
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Деннис Ахах нічого я розумію.. В мене і самої не дуже бездоганно з нею. )😁🧡
Відповісти
2020-04-15 19:16:31
Подобається
Деннис
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) два неука зійшлися😂
Відповісти
2020-04-15 19:16:58
1
Інші вірші поета
Правда Счастливая грусть Взросління Зачем мне это
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Emu
@starflower
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2864
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1771