Минуле
Деннис
Один момент й тебе немає. Твій сміх, твій голос пропадає в голові моїй. Одна помилка і ти вже не зі мною. Твоя посмішка згасає в очах, мої думки тобою забиті. Побачити тебе я мрію кожен день. Одна помилка і ми уже не діти.
2020-04-14 14:49:44
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Деннис
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) я не ображаюсь, так як знаю що у мене великі проблеми з граматикою😂
Відповісти
2020-04-15 19:12:53
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Деннис Ахах нічого я розумію.. В мене і самої не дуже бездоганно з нею. )😁🧡
Відповісти
2020-04-15 19:16:31
Подобається
Деннис
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) два неука зійшлися😂
Відповісти
2020-04-15 19:16:58
1
Інші вірші поета
Взросління Сестра Запрет Непорозуміння
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Maria
@maybe_baby
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2367
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1935