Я—восковая фигура
Дарья Томкина
Лежу на постели Не знаю в своём ли я теле Из рук появлялись карманы И речки текли из раны Ноги и руки тяжелы как базуки Неподъемные тары Как кобылы таскали Садили занозы В землю втыкали розы Хорошие дни пролетели, Как птицы на юг улетели Земля перестала кружится Я встану, закурю из темницы Я—восковая фигура—пала Голова на рельсы упала Черви—одни из животных Прекратят позывы рвотные
2021-04-23 04:11:09
1
0
Інші вірші поета
Не запирайся в комнате Синдром Стендаля Роковая ночь
Інші поети
Reyshellzf
@Reyshellzf
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4768
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3686